Тиждень імунізації

Тиждень імунізації

admin No Comments

За ініціативою Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я з 2005 року, щорічно (в останній тиждень квітня) проводиться Всесвітній та Європейський тижні імунізації.

               У 2019 році Європейський тиждень імунізації триватиме  з 24 по 30 квітня та проходитиме під гаслом «Захистимося разом: #вакцинидіють!».  

            Одночасно заходи по популяризації вакцинації проводяться і в Україні.

               Цьогорічна кампанія по підвищенню свідомості людей щодо переваг  вакцин присвячена «героям вакцинації» – людям, які цікавляться питаннями імунізації та вносять вагомий вклад у захист людей від інфекцій за допомогою вакцинації.

         «Герої вакцинації» – це працівники охорони здоров’я, які організовують та роблять щеплення, батьки, що  приводять своїх дітей на вакцинацію, громадські активісти і всі небайдужі люди, що поширюють науково обґрунтовану інформацію щодо імунізації для підвищення обізнаності інших людей.

        В Україні протягом останніх кількох років питання вакцинації постало вкрай гостро. Рівень вакцинації критично низький, та найчастіше лише спалахи захворювань спонукають українців вжити заходів і зробити щеплення собі та членам своєї сім’ї.

Все це призвело до того, що у 2018 році Україна опинилася на першому рядку в рейтингу країн Європи за кількістю людей, які захворіли на кір. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я в європейських країнах кількість хворих на кір в 2018 році перевищила 82 тис. осіб, що є найбільшим показником десятиліття, з яких українців понад 53 тисяч. Щодо летальних випадків від кору, то в Європі за 2018 рік померли 72 людини, з них 16 — в Україні.

           Питання вакцинації залишаються надзвичайно актуальними і у місті Мелітополь, так у 2018 році своєчасно охоплено вакцинацією дітей до 1 року проти дифтерії, правця, кашлюку 67,7%, проти поліомієліту – 48,5%, проти гепатиту В – 76,1%, проти гемофільної інфекції всього 45,5%.

            Міністерством охорони здоров’я України налагоджено централізоване постачання вакцин, які входять до Календаря профілактичних щеплень. У закладах охорони здоров’я міста Мелітополь вже другий рік поспіль в наявності усі  види вакцин для щеплень як дітей, так і дорослих.

        Інформацію щодо наявності вакцин та про можливість безкоштовно провести планові профілактичні щеплення кожен мешканець міста Мелітополя може  отримати у свого сімейного лікаря або педіатра.

Довідкова інформація:

      Відповідно до чинного в Україні Календаря профілактичних щеплень  (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року №595 у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11 серпня      2014 року №551) планові профілактичні щеплення проводяться проти 10 інфекційних захворювань:

  • Гепатит В
  • Туберкульоз
  • Дифтерія
  • Правець
  • Кашлюк
  • Гемофільна інфекція (Хіб-інфекція), яка в багатьох випадках є причиною захворювань на менінгіти та пневмонії
  • Поліомієліт
  • Кір
  • Епідемічний паротит
  • Краснуха.

     Крім щеплень від зазначених 10 інфекцій, які є обов’язковими,  існують також види вакцин проти інших інфекцій, вакцинація якими показана при ускладненнях епідемічної ситуації або проводиться за особистим  бажанням. 

     Наприклад: вакцинація проти грипу перед початком сезону, вакцинація проти гепатиту А у разі виникнення спалахів цієї інфекції, вакцинація проти менінгококової, пневмококової, ротавірусної інфекцій та вітряної віспи, ін. 

      Вакцинації проти жовтої лихоманки, кліщового енцефаліту, вірусного гепатиту А підлягають особи, що виїжджають в країни неблагополучні з цих інфекцій, де ці щеплення є обов’язковими.      

ДО УВАГИ ГРОМАДЯН!

admin No Comments

Шановні громадяни!

Закликаємо Вас укласти декларацію з сімейним лікарем до 01.04.2019 року, у зв’язку з тим, що можлива ситуація, коли фінансування лікування пацієнта, який не уклав декларацію, буде проходити не за кошти Національної Служби Здоров’я України, а за інші види коштів (наприклад, власний рахунок).

Ви можете укласти декларацію з такими лікарями (дані на 19.03.2019 р.):

Амбулаторія №1 – вул. Михайла Оратовського, 157:

Кулєшова Людмила Леонідівна – лікар ЗПСМ. Укладено 1230 декларацій.

Шелудяк Олександра Євгенівна – лікар ЗПСМ. Укладена 1781 декларація.

Амбулаторія №2 – вул. Івана Алексєєва, 7:

Данильченко Світлана Григорівна – лікар ЗПСМ. Укладено 1727 декларацій.

Кисельова Ганна Валентинівна – лікар-терапевт. Укладено 937 декларацій.

Оленич Тетяна Дмитрівна – лікар-терапевт. Укладено 1744 декларація.

Рашевський Артем Олександрович – лікар ЗПСМ. Укладено 1416 декларацій.

Сінькевич Наталя Євгенівна – лікар-педіатр. Укладено 871 декларація.

Скорик Інна Володимирівна – лікар-педіатр. Укладено 837 декларацій.

Ударцева Елеонора Валентинівна – лікар-терапевт. Укладено 1953 декларацій.

Амбулаторія №3 – проспект Богдана Хмельницького, 46

Леушина Наталія Василівна – лікар ЗПСМ. Укладено 1584 декларації.

Сапальова-Клименко Ганна Володимирівна – лікар-терапевт. Укладено 1056 декларацій.

Синя Наталя Григорівна – лікар ЗПСМ. Укладено 1244 декларацій.

Амбулаторія №4 – проспект Богдана Хмельницького, 66:

Кльопова Наталія Володимирівна – лікар-педіатр. Укладено 35 декларацій.

Кодак Ольга Богданівна – лікар ЗПСМ. Укладено 1306 декларацій.

Сікорська Любов Миколаївна – лікар-терапевт. Укладено 1938 декларацій.

Амбулаторія №5 – вул. Інтеркультурна, 394:

Добрянська Ірина Олексіївна – лікар-педіатр. Укладено 699 декларацій.

Сотін Володимир Леонідович – лікар ЗПСМ. Укладено 1527 декларацій.

Ярова Олена Віталіївна – лікар-педіатр. Укладено 787 декларацій.

Амбулаторія №6 – вул. Гагаріна, 1:

Дьоміна Олена Михайлівна – лікар ЗПСМ. Укладено 258 декларацій.

Лаврова Світлана Анатоліївна – лікар-терапевт. Укладено 1023 декларації.

Непогодіна Інна Петрівна – лікар ЗПСМ. Укладено 1110 декларацій.

Рудік Людмила Миколаївна – лікар ЗПСМ. Укладено 1754 декларації.

Сізов Сергій Степанович – лікар ЗПСМ. Укладено 927 декларацій.

Степанюк Валерій Вікторович – лікар-педіатр. Укладена 831 декларація.

Амбулаторія №7 – вул. Казарцева, 14:

В’юнік Марина Юріївна – лкар ЗПСМ. Укладено 1775 декларацій.

Єндовицька Ольга Олександрівна – лікар ЗПСМ. Укладено 1340 декларацій.

Кишко Ірина Миколаївна – лікар ЗПСМ. Укладено 1515 декларацій.

Лисова Тетяна Андріївна – лікар-педіатр. Укладено 6 декларацій.

Мартиненко Валентина Павлівна – лікар-педіатр. Укладено 718 декларацій.

Амбулаторія №8 – вул. Олеся Гончара, 79:

Думич Наталія Сергіївна – лікар-терапевт. Укладено 1720 декларацій.

Забара Наталія Василівна – лікар ЗПСМ. Укладено 1440 декларацій.

Ковальова Людмила Іванівна – лікар ЗПСМ. Укладено 1116 декларацій.

Циганенко Людмила Анатоліївна – лікар ЗПСМ. Укладено 1350 декларацій.

Амбулаторія №9 – бульвар 30-річчя Перемоги, 2а:

Лавренко Олена Василівна – лікар-педіатр. Укладено 644 декларації.

Персіян Лідія Іванівна ­– лікар-педіатр. Укладено 582 декларації.

Соловйова Наталя Павлівна – лікар-педіатр. Укладено 532 декларацій.

Ткаченко Олена Олександрівна – лікар ЗПСМ. Укладено 1152 декларацій.

Амбулаторія №10 – вул. Брів ла Гайард, 6:

Білокопитова Натаія Віталіївна – лікар ЗПСМ. Укладено 1550 декларацій.

Обрубова Тетяна Вадимівна – лікар ЗПСМ. Укладено 1402 декларації.

Пашко Іван Федорович – лікар ЗПСМ. Укладено 826 декларацій.

Підзолкова Наталія Олександрівна – лікар ЗПСМ. Укладено 1332 декларації.

Сенік Світлана Геннадіївна – лікар ЗПСМ. Укладено 1743 декларації.

Конфереція присвячена боротьбі з цукровим діабетом

admin No Comments

Напередодні Всесвітнього дня боротьби з цукровим діабетом, який проходить 14-го листопада, асистентом кафедри сімейної медицини Запорізького Державного Медичного Університету Чабанною Є.С. 29-го жовтня була проведена конференція, присвячена боротьбі з цією хворобою для терапевтів та сімейних лікарів КНП ЦПМСД №2 у місті Мелітополі. Тема конференції : «Клініка, діагностика та лікування цукрового діабету другого типу».

 

На Новому Мелітополі відкрилася амбулаторія загальної практики сімейної медицини

admin one comments

25 вересня в колишній будівлі дитсадка по вул. 40 років Жовтня, 86, неподалік від ЗОШ-13, відкрилася амбулаторія. Її відвідувачами будуть жителі Нового Мелітополя, а лікарем — Анна Данильченко, яка близько 20 років працює лікарем терапевтом.
За інформацією завідувача КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» ММР ЗО Івана Пашко, в амбулаторії поки працює два кабінети: лікарський і процедурний. Ремонт в приміщенні проводили за рахунок спонсорських коштів. Керівник ПП Барабаш подарував медикам комп’ютер, тепер лікар зможе вести комп’ютерний облік своїх відвідувачів. Наблизити лікаря до хворих — така мета відкриття сімейних амбулаторій. Надалі, за словами завідувача міськздороввідділу Ігоря Маслова, в Мелітополі планується відкрити амбулаторію у військовому містечку.

Покращення системи екстреної медичної допомоги в Україні

admin 2 комментария

Зміна системи екстреної допомоги — це питання зміни цінностей та розуміння важливості кожного людського життя. Як ми зможемо покращити цю систему?

1.Тренування для поліцейських та пожежників

Зазвичай першими на місце пригоди приїздять поліцейські, пожежники чи професійні водії. Вони потребують медичного тренування, яке надасть базові навички з порятунку та підтримки життя до приїзду швидкої.

2. Вдосконалення диспетчерської системи та створення колл-центру

Новітні диспетчерські системи забезпечують миттєвий зв’язок з оператором, направлення на місце пригоди найближчої карети, відсіювання непрофільних дзвінків.

При потребі лікарської консультації дзвінок направлятиметься до колл-центру.

Колл-центр — це безкоштовний, конфіденційний сервіс, до якого можна подзвонити за порадою щодо здоров’я чи потрібною інформацією. Кожен зможе отримати кваліфіковану відповідь 24 години на добу 7 днів на тиждень.

3. Розширення мережі підстанцій

Усі пацієнти мають право на доступ до медичної допомоги. Кількість карет швидкої, розташування підстанцій мають виходити з потреб пацієнта та відповідати західним нормам.

4. Тренування для лікарів та фельдшерів

Пацієнта рятують не карети швидкої допомоги чи обладнання, а люди. Персонал швидкої — головна цінність системи. Лікарі та фельдшери пройдуть додаткове навчання (чотири п’ятиденні модулі), що вдосконалить їхні практичні навички та наблизить надання допомоги до західних медичних стандартів.

Перша медична допомога має бути стандартизована через впровадження протоколів надання допомоги на всіх рівнях. Усі працівники швидкої повинні бути підготовлені на тому ж рівні не залежно, чи вони працюють в селі на Сході України або у великих містах, як Київ та Одеса. МОЗ сприятиме впровадженню західних протоколів надання допомоги, базованих на доказовій медицині.

5. Розробка навчальних програм для фахівців з догоспітальної допомоги

Парамедик (сьогодні це фельдшер з медицини невідкладних станів) — це перший медичний фахівець на місці ДТП, травми або іншого екстреного медичного інциденту. Він відповідальний за оцінку стану пацієнта і забезпечення необхідної допомоги на місці, а також під час транспортування до лікарні. Навчання парамедика тривалістю 3 роки починається після закінчення шкільної програми та прирівнюється до рівня бакалавра.

Водій швидкої має бути повноцінним членом медичної команди (його західний відповідник — екстрений медичний технік). Підготовка екстреного медичного техніка триває 3 тижні, які розподіляються між навчанням у класах та практичними відпрацюваннями.

Післядипломні курси, ліцензування та сертифікація всіх фахівців на догоспітальному етапі дозволить контролювати практичні навички виконання сучасних протоколів.

6. Створення відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги

У лікарнях будуть створені відділення екстреної (невідкладної) допомоги, які прийматимуть пацієнта від працівників швидкої та надаватимуть йому першу допомогу на госпітальному етапі.

Наша мета — створення відділень на базі лікарень з цілодобовим доступом до базових методів діагностики (лабораторія, рентген, УЗД) та лікування.

Тут цілодобово працюватимуть кваліфіковані лікарі невідкладних станів та медсестри з усім необхідним обладнанням для діагностики та справді невідкладного лікування.

Реформа фінансування медицини: що нас чекає в 2017 році?

admin No Comments

Переведення системи охорони здоров’я на страхову модель розпочнеться вже у 2017 році і триватиме три роки. Трансформація стартує з запуску сімейної медицини європейського зразка на базі існуючої первинної ланки української системи охорони здоров’я (поліклініки, амбулаторії, ЦПМСД).

“За минулі 25 років було розроблено 21 законопроект про запровадження страхової медицини. Багато з них передбачали створення великих бюрократичних структур чи переспрямування бюджетних потоків в чиїсь кишені — на щастя, Верховна Рада не дозволила цього. Мета нашої команди — почати запускати страхову модель медицини на практиці вже у 2017 році і ми знайшли спосіб зробити це з мінімальними і зрозумілими всім змінами в законодавстві”, — заявив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Українці зможуть вільно обирати сімейного лікаря і педіатра для своїх дітей та підписувати з ним прямі угоди з чітко прописаним обсягом послуг, гарантованих і оплачених державою. У випадку, якщо пацієнта не задовольняє сімейний лікар, він зможе його поміняти. Сімейні лікарі видаватимуть довідки в дитячий садок, школу, басейн. Прив’язка до місця проживання скасовується.

“Наша мета — лікар кожній родині. Сімейний лікар повинен стати агентом сім’ї в системі охорони здоров’я, направляти, слідкувати за здоров’ям та забезпечувати всю первинну діагностику. Сім’я повинна йому довіряти, а для цього лікар має бути мотивований — передусім фінансово”, — відзначив Павло Ковтонюк.

Лікарі первинної ланки зможуть обрати будь-яку організаційну форму роботи — ФОПи, поліклініки, амбулаторії та ЦПМСД. Робота буде оплачуватись за подушним нормативом в залежності від кількості укладених лікарем угод і дотримання медичних протоколів лікування та діагностики.

Процедура ліцензування медичних практик буде прискорена, ДБНи та СанПіНи для відкриття медичних практик спрощені та гармонізовані з європейським законодавством. Також вже у 2017 році буде скасована паперова звітність для лікарів первинної ланки.

“Ключова функція сімейного лікаря — підтримувати здоров’я своїх пацієнтів. Будь-яка інша робота буде мінімізована. У випадку, якщо сімейний лікар вирішить розпочати приватну практику, оплата буде надходити на його рахунок напряму, оминаючи посередників. Це дозволить створити просту, прозору і зрозумілу для всіх систему”, — додав Ковтонюк.

Технічним оператором перерахування бюджетних коштів стане прозора страхова агенція, що здійснюватиме документообіг з лікарями. Запровадження нових податків чи страхових внесків не передбачається.

“Українці і так сплачують податки. Наша задача — забезпечити їх прозоре та ефективне використання. Кожен громадянин України, незалежно від місця проживання та достатку повинен мати доступ до сімейного лікаря, а громади не повинні відправляти «гонців» до Києва для вимолювання додаткових бюджетів. Логіка дуже проста: ви обираєте лікаря — ми йому платимо”, — зазначив Павло Ковтонюк.

Тактика впровадження реформи буде опублікована на сайті МОЗ. Також буде створено національний рейтинг запровадження реформи в регіонах і детальні методичні матеріали, які розтлумачують роль лікарів, пацієнтів і місцевих адміністрацій.

“Прем’єр-міністр Володимир Гройсман поставив нам чітке завдання — реформа повинна розпочатись в 2017 році, але те, що відбуватиметься, не повинно стати ні для кого неприємним сюрпризом. Всі мають розуміти як і коли зміниться система і чітко усвідомлювати свою роль і задачу в реформі”, — наголосив заступник міністра.

Також у 2017 році буде запущена підготовка до реформування госпітальної ланки системи охорони здоров’я, розширення автономії медичних закладів, їх переведення на глобальний бюджет та оплату за результат, спрощення доступу до фінансування та інвестицій.

“Наївно думати, що величезну систему охорони здоров’я в 42-мільйонній країні може змінити міністерство, клацнувши пальцями. Ключова задача нашої команди в умовах децентралізації — створити максимум можливостей на місцях, де відбуватимуться зміни, які побачать українці. Безперечно, ми стоїмо перед великими викликами, але також зустрічаємо і масштабну підтримку у всіх, з ким ми працюємо — парламентського комітету, міжнародних експертів, лікарського середовища, пацієнтських організацій. Але передусім важливо розуміти, що швидкість розгортання реформи залежатиме від якості роботи місцевої влади. Тим більше додає оптимізму, що голова Уряду Володимир Гройсман висловив готовність взяти це питання під свій особистий контроль”, — наголосив Ковтонюк.

Побудова нової системи громадського здоров’я в Україні

admin No Comments

Традиційно в Україні галузь охорони здоров’я орієнтується на лікування захворювань, а не на їх попередження. Більшість ресурсів спрямовані на лікування хвороби, і лише невелика їх частина передбачає збереження здоров’я.
Одним з основних завдань цієї реформи є переорієнтація від політики лікування до політики зміцнення та збереження здоров’я і попередження захворювань.

Наша мета створити таку систему, у якій кожен керівник центрального та місцевого органу виконавчої влади буде враховувати наслідки своїх рішень для здоров’я населення і надавати пріоритет заходам, які допоможуть людям уникнути хвороб і травм. Розбудова такої системи громадського здоров’я в Україні є однією з вимог Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Нова система громадського здоров’я будується за принципами децентралізації та субсидіарності. Координатором та технічним лідером програм та проектів у цій сфері має стати Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я. Центр матиме доступ до медичної статистичної інформації, здійснюватиме обробку баз даних, готуватиме науково обґрунтовані рішення та аналітику у сфері громадського здоров’я. Також, він керуватиме обласними установами у сфері громадського здоров’я.

Реалізацію політики у сфері громадського здоров’я на регіональному рівні здійснюватимуть органи місцевого самоврядування. Вони будуть відповідальні за санітарне та епідеміологічне благополуччя населення, імплементацію Національної стратегії громадського здоров’я на місцевому рівні, а також за інформування населення.

Система громадського здоров’я розвивається в наступних стратегічних сферах.

Нормативно-правова база. В Україні відсутній закон, який регулює сферу громадського здоров’я. Зараз в міністерстві йде підготовка відповідного законопроекту та стратегій по певних напрямках громадського здоров’я, а саме: біологічної безпеки, розвитку національної системи крові, контролю за неінфекційними хворобами, а також стримування стійкості до протимікробних засобів.

Біологічна безпека. Україна має стати країною, населення якої захищене від нових та особливо небезпечних інфекцій, та, водночас, “біологічним щитом” у глобальній циркуляції інфекційних хвороб. У планах МОЗ — створення єдиної електронної системи спостереження за захворюваннями та мережі оперативного реагування на епідемічні загрози. Спільно з міжнародними партнерами планується обладнати мобільні та стаціонарні аналітичні лабораторії з належним рівнем біобезпеки, оснастити та провести тренування бригад швидкого реагування. Також, будуть обладнані інфекційні бокси-ізолятори у головних пунктах перетину кордону України (аеропорти та порти) та інфекційні відділення високого рівня захисту у центральних лікарнях госпітальних округів.

Протидія неінфекційним захворюванням. Для зменшення впливу неінфекційних захворювань на суспільство МОЗ планує застосувати комплексний підхід, який дасть можливість людям зробити вибір заходів, спрямованих на зміцнення їхнього здоров’я, і вимагати від органів місцевого самоврядування прийняття відповідних рішень. Для цього, насамперед, люди мають отримати знання, навички та правдиву інформацію, наприклад, про продукти, які вони споживають; повітря, яким дихають; водойми, на яких відпочивають, і послуги охорони здоров’я, які їм потрібні.

Національна система крові. Головним завданням МОЗ є забезпечення рівного і своєчасного доступу громадян до якісних та безпечних компонентів і препаратів крові. Його виконання вимагає затвердження Стратегії розвитку національної системи крові та розроблення Дорожньої карти її імплементації. Служба крові надаватиме послуги по заготівлі, переробці, тестуванню, зберіганню і розподілу донорської крові та її компонентів, а також їх належному клінічному використанню. Вона складатиметься з Національного трансфузіологічного центру МОЗ, регіональних трансфузіологічних центрів, їх філіалів та лікарняних банків крові. Національний реєстр донорів, створення та оснащення міжрегіональних лабораторних центрів та центрів крові сучасним обладнанням, а також підготовка спеціалістів, стануть наступними кроками для ефективної роботи системи.

Освіта. Сталий розвиток сфери громадського здоров’я і її наступне поліпшення буде забезпечено за рахунок навчання та тренування кваліфікованих кадрів. Національні експерти будуть брати участь в розробці та впровадженні освітньої програми до- та післядипломної освіти у сфері громадського здоров’я; адвокації включення спеціальності “громадське здоров’я” у перелік галузей знань і спеціальностей; та розробці Національного плану з розвитку людських ресурсів у системі громадського здоров’я.

Комунікація. Досягнення результатів у сфері громадського здоров’я безпосередньо залежить від поінформованості та обізнаності населення. Саме тому МОЗ планує розробити програми комплексних заходів з профілактики; сформувати базу даних про стан здоров’я населення та середовища життєдіяльності людини; а також, проводити інформаційно-просвітницькі кампанії з попередження захворювань та популяризації переваг здорового способу життя.

Уряд ухвалив 10 постанов, які кардинально змінять систему охорони здоров’я

admin No Comments

Кабінет Міністрів України ухвалив низку постанов, які закладають засади реформування системи охорони здоров’я в Україні та вирішують оперативні питання управління медичною сферою.
Зокрема, затверджено 2 концепції – реформи фінансування системи охорони здоров’я та розвитку системи громадського здоров’я, – ухвалено постанову щодо утворення госпітальних округів, затверджено ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, постанову, що спрощує лікарням процес формування кошторисів, а також 2 постанови, якими з резерву та шляхом перерозподілу на поточний рік додатково виділено понад 867 млн грн.

 

Одним з ключових документів, який дає старт медичній реформі, є концепція реформи фінансування системи охорони здоров’я України. Вона закріплює модель національного солідарного медичного страхування з 100% покриттям громадян. Згідно з концепцією, збори страхових внесків здійснюватимуться через загальну системи оподаткування та збиратимуться у державному бюджеті. Страхові виплати за лікування окремої людини не будуть прив’язані до розміру її індивідуальних внесків. Регулюватиме стосунки між лікарем та пацієнтом створений єдиний національний замовник, який плануватиме та закуповуватиме медичні послуги для громадян, напряму контрактуватиме медичні заклади, оцінюватиме та контролюватиме якість послуг, підтримуватиме електронну систему збору та обміну медичною інформацією тощо. Держава впроваджує поняття гарантованого пакету медичної допомоги. Йдеться про чітко визначений набір медичних послуг та ліків, право на отримання якого матимуть всі без винятку громадяни України. Гарантований пакет медичної допомоги щороку переглядатиметься та публікуватиметься.

Процес переходу на нову модель фінансування галузі буде поступовим та розрахований на 3 роки з остаточним запровадженням у 2020 році. Концепція набуває чинності з моменту її схвалення Кабміном і вже до кінця поточного року Міністерство охорони здоров’я має розробити план заходів з її реалізації.

У пакеті документів, поданих на розгляд уряду, МОЗ України також запропонувало проект постанови, який підсилює автономізацію медзакладів. Нагадаємо, раніше профільне міністерство скасувало 33 наказ, надавши право лікарням самостійно формувати свій штатний розклад. Ухвалена сьогодні Постанова «Про внесення змін до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» надає всім медичним закладам країни автономію фінансового планування вже з наступного року та по суті переводить медичні заклади на «глобальний бюджет». Відтепер кошториси складатимуться за спрощеною економічною класифікацією, яка містить лише два коди – поточні та капітальні видатки. Керівники закладів можуть оперативно здійснювати перерозподіл коштів між статтями, ухвалювати більш гнучкі та якісні управлінські рішення. Звітність по витратах буде подаватись за всіма кодами економічної класифікації.

Також урядом розпочато процес створення Госпітальних округів – механізму співпраці між органами місцевої влади (районами, містами, ОТГ) з метою кращого управління медичною інфраструктурою. Відповідна ухвалена постанова встановлює технічні критерії для визначення географічних меж госпітальних округів та порядок їх створення:

— наявність принаймні однієї лікарні інтенсивного лікування (першого чи другого рівня);

— охоплення території з населенням мінімум 200 тис. осіб у разі наявності лікарні 2-го рівня або 120 тис. осіб у разі наявності лікарні тільки 1-го рівня;

— можливість доїзду до лікарні інтенсивного лікування з будь-якої точки округу за 60 хвилин.

Госпітальний округ планується з такими межами і набором закладів, щоб в перспективі на його основі можна було створити ефективну і сучасну медичну мережу.

Обласні державні адміністрації повинні протягом місяця надати МОЗ пропозиції щодо складу та меж округів. Їх перелік окремою постановою Кабмін повинен затвердити до 1 лютого 2017 р.

Особливого значення експерти надають ухваленню концепції розвитку системи громадського здоров’я в Україні. Вона закладає засади переорієнтації фокусу системи охорони здоров’я від політики лікування до політики зміцнення та збереження здоров’я людини.

З ухваленням документу буде запроваджено процес стратегічного планування розвитку системи із залученням зацікавлених сторін, планування заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях. Концепція спрямована на практичну реалізацію завдань збереження здоров’я та повноцінного життя людей, відображених у засадах європейської політики «Здоров’я-2020: основи Європейської політики в підтримку дій держави і суспільства в інтересах здоров’я і благополуччя» та в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

Уряд також підтримав Постанову «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)». Ухвалення Ліцензійних умов дозволить визначити єдині вимоги до суб’єктів ринку лікарських засобів та створить умови для забезпечення захисту законних інтересів громадян в частині отримання ними ліків належної якості. Постановою встановлюються: вичерпний перелік документів, що підтверджують відповідність суб’єкта господарювання вимогам ліцензійних умов, форми відомостей та заяв, вимоги – кваліфікаційні, організаційні, технологічні, спеціальні та вимоги щодо забезпечення якості лікарських засобів.

Усвідомлюючи сумний досвід попередніх років будівництва лікарні «Охматдит», Міністерством охорони здоров’я та Міністерством фінансів за участю Держказначейства та державних банків України був узгоджений механізм безперервного фінансування будівництва в 2016 та 2017 бюджетних роках та встановлення жорсткого контролю Уповноваженого органу управління за витратою бюджетних коштів на закупівлю робіт та обладнання як в України так і за кордон. Це відображене у відповідній постанові, яка регулюватиме порядок використання коштів для будівництва згаданої лікарні. Новий механізм фінансування передбачає повне використання всіх бюджетних коштів з Програми будівництва 2016 року без будь-яких втрат зі зміною бюджетного року та особистий нагляд Міністрів за виконанням етапів будівництва.

Крім того, на засідання Уряду були врегульовані оперативні питання управління системою охорони здоров’я, зокрема, з резерву медичної субвенції з дербюджету місцевим бюджетам у 2016 році виділено 433 млн 115 тис грн., що унеможливіть ризики зриву лікувального процесу та виникнення соціальної напруги через заборгованість з виплати заробітної плати, оплати комунальних послуг та енергоносіїв. Крім того, іншим розпорядженням нерозподілена медична субвенція у сумі понад 434 млн 367 тис. грн. була розподілена між отримувачами, згідно з фінансовими нормативами на одну внутрішньо переміщену особу та даними про кількість внутрішньо переміщених осіб. Єдина інформаційна база даних, розпорядником якої є Міністерство соціальної політики України, станом на 17.11.2016 налічує 1 млн 664 тис 726 внутрішньо переміщених осіб.

Довідково:

30 листопада 2016 р. Кабінет міністрів України ухвалив 10 постанов, винесених на розгляд Міністерством охорони здоров’я:

1. Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я України»

2. Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ»

3. Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку утворення госпітальних округів»

4. Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл обсягу медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2016 році»

5. Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про розподіл резерву коштів медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2016 році»

6. Проект розпорядження КМУ «Про схвалення концепції розвитку системи громадського здоров’я в Україні»

7. Проект постанови «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)»

8. Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про Державний реєстр лікарських засобів»

9. Проект розпорядження Охматдит / «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2016 рік »

10. Проект Постанови «Про затвердження Порядку використання коштів для будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит»

Інформація про епідемічну ситуацію з грипу та гострої респіраторно вірусної інфекції

admin No Comments

Центр грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій Державного закладу «Український центр з контролю та моніторингу захворювань Міністерства охорони здоров’я України» подає аналіз захворюваності на грип та ГРВІ в Україні за період з 13 по 19 лютого.

Показник захворюваності на грип та ГРВІ (сумарно) серед населення України тримався на рівні попереднього тижня. У цьому році зафіксований найнижчий показник захворюваності у порівняні з 5 минулими сезонами спостереження.

Найвищий показник захворюваності зареєстровано у Київській, найменший – у Тернопільській областях. На звітному тижні темп приросту хворих серед дорослих і дітей залишився на рівні попереднього тижня. У жодній із областей України епідемічний поріг не перевищений.

За минулий тиждень на грип та ГРВІ захворіло 195 737 осіб, з них 66,5% – діти віком до 17 років. Госпіталізовано 6 073 особи – 3,1 % від захворілих.

Летальних випадків внаслідок ускладнення захворювання на грип не зареєстровано.

За оперативними даними територіальних органів системи охорони здоров’я, з початку епідемічного сезону, що бере відлік з 3 жовтня 2016 року, в Україні зареєстровано 4 408 101 хворий на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції. Уже перехворіло 10,3 % населення (аналіз проводився без урахування даних АР Крим та м. Севастополя).

На звітному тижні фахівці вірусологічних лабораторій визначали РНК вірусів грипу типу А у зразках матеріалів від пацієнтів із підозрою на грип у Львівській, Одеській, Хмельницькій та Черкаській областях. У поточному сезоні серед позитивних знахідок домінує вірус грипу типу А(H3) сезонний, частка якого складає 70,9 %.

Серед 43 країн європейського регіону, що повідомили по географічну поширеність грипу, 24 країни визначають високу або середню інтенсивність.

Комунальна установа «Центр первинної медико- санітарної допомоги №2» Мелітопольської міської ради Запорізької області

admin No Comments

Керуючись рішенням 39 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області IV скликання від 31.05.2013 №20 «Про створення комунальної установи «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Мелітопольської міської ради Запорізької області та реорганізацію мережі та структури установ охорони здоров’я міста Мелітополя», та рішенням №19 від 31.05.2013 «Про створення комунальної установи «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Мелітопольської міської ради Запорізької області» проводиться робота по створенню 2х центрів: «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 та №2» Мелітопольської міської ради Запорізької області на базі майна КУ «Мелітопольська міська поліклініка №3» ММР ЗО та КУ «Мелітопольська міська поліклініка №1» ММР ЗО.